Зелене листя, білі каштани

Зелене листя, білі каштани, (3)
Ой як то сумно, як вечір настане. (2)
Ой як то сумно, ой як то нудно, (3)
Любила хлопця – забути трудно. (2)
Любила хлопця півтора року, (3)
Поки не взнали вороги збоку. (2)
А як узнали – розщебетали, (3)
Бодай же вони щастя не знали. (2)
Тече річенька, береги в’ються, (3)
Піду до річки та й утоплюся. (2)
Ой ти, дівчино, та й не топися, (3)
Піди до церкви та й помолися. (2)
В церкву ходила, Бога просила. (3)
Не дав мні Господь кого любила. (2)
Зелене листя, білі каштани, (3)
Ой як то сумно, як вечір настане. (2)

Примітки:
Записано 1994 року в с. Микуличин на Івано-Франківщині від Ганни Кацуляк.
Джерело:
Відлуння лісу / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2000. – 197 с.

Рекламне оголошення