Стоїть козак на чорній кручі

Стоїть козак на чорній кручі,
В задумі буйна голова.
Поряд дівчина чорнобрива,
В неї розплетена коса.

Повіяв вітер, вітер буйний,
Зайнялось серце від жалю,
Бо козак їде на чужину,
Лишає дівчину саму.

Ой куди їдеш, від’їжджаєш,
Нещасна доленько моя,
На кого мене покидаєш,
Для кого чорная коса?

Ой, Галю, серце, рибко моя,
Я їду в дальнії края,
За Україну нашу рідну
Ладнаю шаблю і коня.

Примітки:
Записала 1994 року Олена Галаган у с. Дем’янівка Котелевського району на Полтавщині від Ганни Бондар.
Джерело:
Відлуння лісу / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2000. – 197 с.

Рекламне оголошення