Де синії гори, де гори Карпати

Де синії гори, де гори Карпати,
Туман по долині встає.
Близька і далека, струнка, як смерека,
Кохана гуцулка живе.

Рожеві серпанки, дівочі світанки
Ген-ген вітер в гори жене.
Тебе, рідний краю, до болі кохаю,
Навік полонив ти мене.

Такому коханню повік не зів’яти
І в серці завжди берегти.
В Карпати, в Карпати, в зелені Карпати
Лети моя пісне, лети.

Примітки:
Записали 1994 року Наталія Олійник та Ірина Колодюк в с. Микуличин на Івано-Франківщині від Ганни Кацелюк.
Джерело:
Відлуння лісу / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2000. – 197 с.

Рекламне оголошення