Ми, маленькі українці

Ой заграйте, музиченьки,
А ми заспіваєм,
Хай лунає далеченько
Над вкраїнським краєм.

Ми, маленькі українці,
Дуже гордимося,
Що у вільній вже сторонці
Живемо й вчимося.

Хай Дніпро-Славутич чує
І сиві Карпати,
З нами разом торжествує
Україна-мати.

Ми, маленькі українці,
Дуже гордимося,
Ще у вільній вже сторонці
Живемо й вчимося.

Молим Господа Сердечно
І Матір Святеньку:
Нехай буде вільна вічно
Україна-ненька.

Ми, маленькі українці,
Дуже гордимося,
Де у вільній вже сторонці
Живемо й вчимося.

Будем добре вчитись в школі,
Старанно трудитись,
Щоби рідній Україні
Потім пригодитись.

Ми, маленькі українці,
Дуже гордимося,
Що у вільній вже сторонці
Живемо й вчимося.

Примітки:
Записали 1995 року Т. Парсяк та Н. Федорчук у с. Кульчиці Самбірського району Львівської області від Ольги Кілко.
Джерело:
Відлуння лісу / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2000. – 197 с.

Рекламне оголошення