Нічка була темна [2]

Нічка була темна.
Всюди було тихо.
До села стихенька
Підкрадалось лихо.
Висідають кати,
Йдуть під кожну хату.
Арештують друзів
За підпільну працю.
Арештують друзів –
Синів України,
Що хотіли вирвать
Рідний край з руїни.
Арештують друзів,
Назад в’яжуть руки,
І ведуть до тюрми
На страшнії муки.
Там три рази на день
Води доносили.
А сім разів на ніч
Нагаями били.
Лиш сиділи друзі
Не цілого року,
Закликали друзів
Слухати вироку.
Вирок прочитали,
Друзів повкладали,
Скоростріл затрахкав –
Друзі попадали.
– Прощай, Україно,
Прощай, мамо й тату,
За підпільну працю
Дістали заплату.

Примітки:
Записали 1994 року Наталія Олійник та Ірина Колодюк у с. Микуличин на Івано-Франківщині від Ганни Кацуляк.
Джерело:
Відлуння лісу / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2000. – 197 с.

Рекламне оголошення