Ой повіяв буйний вітер [2]

Ой повіяв буйний вітер,
З дерев листя позривав.
А найкращі мої літа
Я в неволі змарнував.

Марнуються мої літа.
Марнуються мої дні,
А я сиджу не виходжу
Із проклятої тюрми.

Сонце сходить і заходить,
А мені вже все одно.
Вартовії вдень і вночі
Стережуть моє вікно.

Стережіть не стережіте,
Все одно я не втечу.
Замки стальні-сталевії
Поламати не зможу.

Ой сидів я один рочок,
Ой сидів я другий рік.
Прийшли браття-українці
Визволять мене на світ.

Одну браму розвалили,
Другу браму розтягли,
Взяли мене за рученьки
Та й на волю вивели.

Україно, Україно,
Україно, краю мій.
Я за тебе Україно,
Муки тяжкії терпів.

Рости, рости, черемшино,
Широка ся розвивай.
Ти, молода дівчинонько,
Про кохання забувай.

Примітки:
Записали 1994 року Олена Басюк і Тарас Головань у с. Микуличин Івано-Франківської області від Ганни Кацуляк.
Джерело:
Відлуння лісу / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2000. – 197 с.

Рекламне оголошення