Над тюрмами туман лягає

Над тюрмами туман лягає.
Всі в’язні сплять спокійним сном.
І все заснуло сном малярським*,
Затихло брязкання кайдан.

Сидів там хлопець молоденький,
Схилив голівоньку на грудь,
Приснилась йому дівчинонька,
Не може, вражений, заснуть.

"Як би ти знала, дівчинонько,
Яке важке моє життя.
З-за ґрат я виглядаю волю,
Не раз заплачу, мов дитя.

Я кличу сонце: "Зійди нижче,
Світи на кам’яну стіну".
Я кличу сонце: "Зійди ближче.
Тепли засохлу кров мою".

Примітки:
1. Малярським – від: малярія.
2. Записав 1994 року Сергій Овсянников від Андрія Барчука (1928 р.н.) у с. Гринівці Тлумацького району на Прикарпатті.
Джерело:
Відлуння лісу / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2000. – 197 с.

Рекламне оголошення