Сама я ружу садила [1]

текст
Сама я ружу садила, сама її поливала,
Сама її поливала, лиха мя доля чекала.

За лихим мужем – рано вставати, їсти зварити, хліб спекти,
Хату замести, їсти віднести та ще й до міста піти.

А я із міста, діти вплач, побирає мене жах,
Прийшов миленький з корчми п’яненький, побив начиння аж на мак.

Черепочки збираю, сльозами ся вмиваю,
Ах, Боже, Боже, Боже мій, який гіренький світ сей мій.

А ви, дівчата ви мої, не йдіть заміж молоді,
Бо я молода заміж пішла, тепер знаю, що біда.

Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
2. Записано 1988 р. від Амалії Стратійчук (1908 р.н.) у м. Львові.
Джерело:
Пісні з Галичини / Упорядники Р.П. Береза, М.О. Дацко. – Львів: Світ, 1997. – 192 с.

Рекламне оголошення