Сивий коню, сивий коню [1]

текст
Сивий коню, сивий коню,
А грива біленька.
Завези мя, сивий коню,
Де моя миленька.

Як приїдеш під ворота,
Стукнеш копитами
Чи не вийде дівчинонька
З чорними бровами.

Ой не вийшла дівчинонька,
Вийшла стара мати,
Запросила, закликала
Козаків до хати.

Перший козак з коня злазить,
Другий коня в’яже,
А той третій, наймолодший
"Добрий вечір!",– каже.

– Добрий вечір, стара мати,
Дай води напиться.
Кажуть, маєш гарну доню,
Дай хоч подивиться.

– Криниченька у садочку,
Скільки хоч напийся,
Моя доня на весіллі,
Іди подивися.

Як прийшов я на весілля,
Вона п’є, гуляє,
А мені ся молодому
Серце розриває.

– Ой, дівчино, дівчинонько,
Перестань гуляти,
Іди сядь си біля мене,
Маю щось питати.

Іди сядь си біля мене,
Маю щось питати,
Чи дозволить твоя мати
Старостів прислати?

Сивий коню, сивий коню,
А грива біленька.
Занеси мя, сивий коню,
Де моя миленька.

Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. Записано 1990 р. від сім’ї Кухти в с. Оселя Яворівського р-ну Львівської обл.
Джерело:
Пісні з Галичини / Упорядники Р.П. Береза, М.О. Дацко. – Львів: Світ, 1997. – 192 с.

Рекламне оголошення