Чогось мені сумно, чогось мені дивно

текст
Чогось мені сумно, чогось мені дивно,
Вже четвертий вечір милого не видно.

Не видно, не видно, давно не видати,
Погнав до Дунаю коня напувати.

Погнав до Дунаю коня напувати,
На білім пісочку два слідочки знати.

Той перший слідочок коня вороного,
А другий слідочок мого миленького.

Піду я в садочок, зірву я листочок,
Прикрию, пристелю милого слідочок.

Щоб вітер не звіяв, пташки не ходили,
Щоб мого милого інші не любили.

Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
2. Записано 1989 р. від Катерини Сусь (1940 р.н.) у с. Стільсько Миколаївського р-ну Львівської обл.
Джерело:
Пісні з Галичини / Упорядники Р.П. Береза, М.О. Дацко. – Львів: Світ, 1997. – 192 с.

Рекламне оголошення