Спить ставок, де зарошені віти

Спить ставок, де зарошені віти,
Вітерець в верболозах заснув.
Десь заграла плакуча гітара,
Там дівчина стрічала весну.

Де ти їдеш, мене покидаєш,
Залишаєш над ставом одну,
І ніколи вже більш не згадаєш,
А з другою зустрінеш весну.

Ти поїхав далеко-далеко,
Так далеко від мого села,
І не скаже той місяць з-за хмари,
Що у тебе дівчина була.

Ти не плач, не журися, дівчино,
Ой не плач, не журись, не ридай.
Через рік, як цвістиме калина,
В тихий вечір мене зустрічай.

Пройшов рік у тяжкому чеканні
І прийшла довгождана весна.
Дівчинонька прийшла до калини,
А милого ще й досі нема.

Ой нема, ой нема і не буде,
Бо така вже дівоча судьба.
Будеш знати, як хлопців кохати,
І як вірити в їхні слова.

Примітки:
Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
Джерело:
Пісні маминого серця / Упорядник Р.П. Радишевський. – Київ: Видавничий центр "Просвіта", 2006. – 351 с.

Рекламне оголошення