Ой що ж то за шум учинився [1]

Ой що ж то за шум
Учинився,
Що комарик та й на мусі
Оженився!

Та взяв собі жінку
Невеличку,
Що не вміє шити-прясти
Чоловічку.

Що не вміє шити-прясти,
Ні варити.
Що не вміє з комариком
Добре жити.

Полетів же комар
У садочок,
Та й сів наш комарик
На дубочок.

Ой сів же комар
На дубочку,
Звісив свої ніженьки
По листочку.

Де взялася
Шура-бура,
Вона ж того комарика
З дуба здула.

Ой упав же комар
На помості,
Потрощив-поломив
Ребра й кості.

Прилетіла його муха
Жалкувати:
"Ой де ж тебе, комарику,
Поховати?"

"Поховай ти мене
В полі, мила,
Та й насип мені, мила,
Могилу!

Туди будуть наші хлопці
Збиратись,
З комаревої могили
Чудуватись:

"Ой що ж то лежить
За покойник?
Ой чи цар, чи гетьман,
Чи полковник?

І не цар, не гетьман,
Не полковник,
А то ж мухи-зеленухи
Полюбовник!"

Примітки:
Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
Джерело:
Пісні маминого серця / Упорядник Р.П. Радишевський. – Київ: Видавничий центр "Просвіта", 2006. – 351 с.

Рекламне оголошення