Ой у полі три криниченьки [1]

Ой у полі три криниченьки,
Любив козак три дівчиноньки:
Чорнявую та білявую,
Третю руду та поганую.

"Що чорнявую од душі люблю,
До білявої лицяюся,
А з рудою-препоганою
Хіба піду розпрощаюся!"

Не всі ж тії та й сади цвітуть,
Що весною розвиваються,
Не всі ж тії та вінчаються,
Що любляться та кохаються.

Половина тих садів цвіте,
Половина осипається.
Одна пара та й вінчається,
А другая розлучається.

– Чи я ж тобі та й не казала,
Як стояли над криницею:
Не їдь, милий, та у Крим по сіль,
Бо застанеш молодицею!

– Любив я тебе дівчиною,
Любитиму молодицею,
А ще ж довго-довго ждатиму,
Докіль станеш удовицею!

Примітки:
Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
Джерело:
Пісні маминого серця / Упорядник Р.П. Радишевський. – Київ: Видавничий центр "Просвіта", 2006. – 351 с.

Рекламне оголошення