Ой у полі верба

Ой у полі верба,
Під вербою вода.
Ой там дівчина
Воду набирала –
Чорнява, молода.

На доріжку глядить,
А доріжка курить.
Гей по ній їдуть
Славні запорожці
На конях вороних.

Один козак під’їжджа,
До дівчини гука:
Гей, ти, дівчино,
"Мила, чорнобрива,
Напій-но мені коня".

"Не великий пан,
То й напій коня сам,
Бо зимна роса,
А дівчина боса –
Ніженьки вмочить в росі".

А я візьму опанчу,
Та й петельки обкручу.
Ой, дай же Боже, неділі діждати.
То черевички куплю.

Примітки:
Останні три рядки кожного куплету, окрім останнього, повторюються двічі.
Джерело:
Пісні маминого серця / Упорядник Р.П. Радишевський. – Київ: Видавничий центр "Просвіта", 2006. – 351 с.

Рекламне оголошення