З поля того бою

Ой заплакала дівчина, в нічку затужила,
Де ж її отой хлопчина, котрого любила.
Котрого кохала, дарувала ласку,
Котрого чекала, вірила у щастя.

Приспів:
А коханий вірив,
Що знов повернеться,
З поля того бою,
Милій посміхнеться.
Милу поцілує,
Обійме весною,
Несудилось бути,
Хлопцю з дівчиною.

Та не хоче місяць, сльози лити в землю,
Він крізь хмари світить, та на дворі темно.
Хоч на дворі холод, тіло пробирає,
І кохання голод, серце розриває.

Приспів

Розриває душу на маленькі краплі,
І дівчина тужить за своїм коханим,
Куля вороженька зупинила хвилю,
Вбила козаченька, на льоту спинила...

Приспів


Рекламне оголошення