В синє море

В синє море кров Дніпром тече
В синє море кров Дніпром тече
Там Січ наша, гей-гоп, там Січ наша
Там Січ наша на москаля йде

В синє море кров Дніпром тече
В синє море кров Дніпром тече
Там Січ наша, гей-гоп, там Січ наша
Там Січ наша на москаля йде
Там Січ наша, гей-гоп, там Січ наша
Там Січ наша на москаля йде

Попереду отаман іде
Попереду отаман іде
Під ним коник, гей-гоп, під ним коник
Під ним коник так сумненько йде
Під ним коник, гей-гоп, під ним коник
Під ним коник так сумненько йде

"А що ж мені веселому буть?
А що ж мені веселому буть?
На Вкраїну, гей-гоп, на Вкраїну
На Вкраїну москалі ідуть!
На Вкраїну, гей-гоп, на Вкраїну
На Вкраїну москалі ідуть!"

Не страшна нам в лютім бою смерть!
Не страшна нам в лютім бою смерть!
Бій приносить, гей-гоп, бій приносить
Бій приносить славу, волю й честь!
Бій приносить, гей-гоп, бій приносить
Бій приносить славу, волю й честь!

В синє море кров Дніпром тече
В синє море кров Дніпром тече
Там Січ наша, гей-гоп, там Січ наша
Там Січ наша на москаля йде
На москаля йде

Примітки:
Умовно народна пісня. Згадок про неї до новітнього часу немає. Швидше за все має нещодавне походження (ймовірно 80-ті роки XX сторіччя), як і "Гей, наливаймо, повнії чари". Автор з якихось міркувань не зацікавлений в поширенні інформації про авторство. Стилістика народних протяжних пісень не повинна вводити в оману, адже відомо, що ще з 19-го сторіччя багато поетів (Т.Шевченко, П.Куліш, М.Петренко) здійснювали підробки (іноді напрочуд вдалі) "народних" пісень. З 1989 року і по нині "В синє море" стало своєрідним гімном Української Студентської Спілки (УСС). В 1990-91 роках була в репертуарі Олега Павлишина, співака, наближеного до УСС. Основним пропагандистом цієї пісні є Юрій Зубко, депутат Київської міської ради, один з керівників фестивалю "Перлини сезону" (в мистецькому середовищі більш відомого під назвою "Перлина степу" (українське дешеве столове вино жовтуватого кольору та кислуватого на смак)). Свого часу Юрій Зубко перебував також на посаді Голови Української Студентської Спілки. Головною легендою, яка переповідається на кожному щорічному з’їзді УСС, є оповідання про те, як Олесь Доній (тодішній голова УСС), Юрій Зубко (його перший заступник) та В’ячеслав Кириленко (голова Секретаріату УСС, нині депутат Верховної Ради України) поїхали в 1990 році в курортне містечко Затоку (Одеської області). Коли після певного прийняття алкогольних напоїв, Кириленко вже не міг самостійно пересуватися, Зубко і Доній вночі в надпотужний шторм, обнявшись пішли в Чорне море і проспівали пісню від початку і до кінця. Після переповідання Юрієм Зубком легенди, з’їзд, як правило, закінчується масовим співом. Обрання УСС в якості свого неформального з’їзду саме цієї пісні з її відверто антиросійським спрямуванням дисонує з загальним визначенням організації, як демократично орієнтованої. В оранжуванні "Калєкції" пісня набрала швидшого темпу.

Рекламне оголошення