Дощ

Сьогодні дощ постукав у моє заплакане віконце
Я виглядую на вулицю – куди поділось сонце?
Було воно ще вчора, всім проміння дарувало,
А сьогодні сірі хмари від нас його сховали.
Плачуть вулиці, дороги, пошматовані дерева,
Вітер листя обриває зі старого мого клена.
І хоч сумно мені, та депресії не стало.
Я хочу, щоб ми разом цю пісню співали.

Іди, біжи за мною, бо тільки дощ змиє страх,
Розтопить серце твоє, розтопить лід в твоїх думках.
Іди, біжи скоріше, відчуй мене назавжди,
Бо ніч буває світліша, коли є дощ, я і ти.

Одягнуся я тепліше і порину у цей морок.
Дощ сьогодні мені друг і зовсім не ворог.
Будуть ноги самі йти по дорозі, що без краю,
Може я ще повернусь, а може заблукаю.
Ти мене ще запитай, що знаходжу я в цій тиші,
Може відповідь знайду, а зрештою, навіщо?
Просто дощ мене покликав і повів за собою.
Я хочу, щоб мій настрій розділився з тобою.


Рекламне оголошення