Коли не було з нащада світа

Коли не було з нащада світа,

Приспів:
Подуй же,
Подуй, Господи, із святим духом
По землі.

Тогди не було неба, ні землі,
А но лем було синоє море,
А серед моря зелений явір.
А на явороньку три голубоньки,
Три голубоньки радоньку радят,
Радоньку радят, як світ сновати:
– Та спустимеся на дно до моря,
Та дістанеме дрібного піску,
Дрібний пісочок посієме ми,
Та нам ся стане чорна землиця.
Та дістанеме золотий камінь,
Золотий камінь посієме ми,
Там нам ся стане ясне небонько,
Ясне небонько, світле сонінько,
Світле сонінько, ясен місячик,
Ясен місячик, ясна зірниця,
Ясна зірниця, дрібні звіздочки.

Примітки:
Приспів повторюється після кожного рядка.
Джерела:
1. Колядки і щедрівки / Упорядник М.С. Глушко. – Київ: Музична Україна, 1991. – 239 с.
2. Золотий Дунай. Символіка української пісні / Упорядник Марія Чумарна. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 264 с.

Рекламне оголошення