Осиротіло батьківське подвір’я

текст
Осиротіло батьківське подвір’я,
Хоч сяйвом білим сад старий цвіте.
Голубці голуб так же чистить пір’я.
І все в городі, мов з води, росте.

Приспів:
Матусі тільки нашої немає –
Спливла до зір – із журавлиним граєм.
І лиш запалений в лампадочці вогонь
Хранить тепло шорстких її долонь.

Немов на сповідь ідемо додому –
Портрету мами кланяємось ми.
Озвись, рідненька, блискавкою, громом,
Наш борг несплатний за любов візьми.

Приспів

Біль невгамовний цвіркуном озветься –
Приживсь він в домі, з маминих часів.
Наш рід козацький вік не перерветься
Він в маминім розкриллі ніжних брів.

Приспів


Рекламне оголошення