Думки мене тривожили

I
Думки мене тривожили і не давали вночі спати
Все відкривали мої очі і в душі кричали
Топили тіло в маревах надії
Зів’ялої байдужої та зледенілої
В мить заболіло в грудях знову просинався
Який мав мені сон приснитись так і не дізнався
Ранок зустрів мине досвітніми зірками
В мить згадав усе що пережив з роками
Ще вчора я плив в руслі сірих днів
Та вже сьогодні дещо зрозумів
Озирнувся на зад поглянув і був вражений
Мій яскравий ідеал був знову мною зраджений
Робив мерзенні вчинки потім жалкував
Немов сліпий з повадирьом ходив жебракував
Неначе маляр Кожин день у сірий колір фарбував
Минали швидко дні а я не помічав
Дивився в дзеркало не бачив блиску вже в очах
На зміну посмішці з’являлись сльози на щоках
Мене оточували люди в їхніх тінях я блукав
Хоча й гукав мине ніхто вже не шукав
Мені не вистачає крил аби злетіти в небо
Не вистачає кольорів намалювати те що треба
Повітря чистого надихатись досхочу
Не вистачає висоти куди б дивились очі
Та я знайду свій клаптик неба це я точно знаю
Я буду змінювати світ і хай Господь допомагає

Приспів:
Знову і знову боротись з долею готовий
Я вартий більшого ніж просто існувати
Знову і знову руйную межі просторові
Я потерпав прийшла черга віддати!

II
Мій світ знаходиться в коробці сірників
Де хто запалився дехто вже згорів
Ідей й цікавих в голові ще є багато
Проблем ще більше їх не можна зрахувати
Ледве часу стане помилки виправляти

Пройде година й не залишиться хвилини
Все прийме образ непогожої днини
Не буде часу вже робити відкриття
Усе відкрите у відійде у небуття
Стрічка вірша на білий аркуш паперу
Не впаде мимо волі згинуть всі почуття
Не залишиться часу всім серцем кохати
Не залишиться часу навіть на каяття
Перетворяться речі і стосунки на гроші
Все продастся і купиться буде безліч тривог
На що лишиться часу кращому випадку
На газету дешеву та чужий некролог
Куди втікають безтурботні мої дні
Раніше очі дивились
А тепер вони сліпі
Я лише чую голоси
Не голоси, а крики
Люди стали сірі люди стали безликі
Друзі най кращі вже майже не дзвонять
Без причини давно у гості не ходять
Втратився зв’язок порвався ланцюг
Виїхав з країни мій най кращий друг
Зустрічні перехожі посміхаються рідше
Та все біжать кудись тікають як швидше
Виявляється в житті так мало хорошого
Такого світлого чистого доброго не зрадливого
Безтурботного легкого прохолодного милого
Та втраченим на завжди я ні що не вважаю
Я буду змінювати світ і хай Господь допомагає

Приспів


Рекламне оголошення