Котики вербові

На мої слова, на моє мовчання
Впала, як жива зоряниця рання.
Ти скажи, промов ніжними вустами,
Може це любов ходить поміж нами?

Молода печаль, котики вербові
У твоїх очах, у моєму слові.
Ти скажи, промов ніжними вустами,
Може це любов ходить поміж нами?

Ходить і мовчить, що робити з нею?
Лиш з пітьми кричить срібною зорею.
Ти скажи, промов ніжними вустами,
Може це любов ходить поміж нами?

Примітки:
Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.

Рекламне оголошення