Осінь

Осінь прилинула сірими тінями,
Подихом вітру зірвала вінки.
Посмішка мила дівчини зрадливої
В серці моєму зломила замки.
Плакало небо дощами холодними.
Сивий туман заповзав у міста.
Осінь моя, ти примарними цвяхами
міцно прибила мене до хреста.

Приспів:
Осінь омиє дощами
Осінь залишиться з нами
Наші серця рвуться у вирій
Щоб не тонути в буденності сірій

Віра моя непохитна зломилась,
програний бій, моє військо розбите.
Осінь, навіщо мені ти приснилась
такою прекрасною квіткою літа.
Я заблукав серед вулиць покинутих
День догорав і приходила ніч
Осінь, я вірив, що можу збагнути
дивну природу твоїх протиріч.

Приспів

Люди снували у пошуках істини
В собі ховаючи власні страхи.
Серця уламки закидало листям,
В теплі краї полетіли птахи
Раптом в душі літні квіти зав’януть
Пил золотий облетить з кам’яниць
Осінь, мені ти в калюжах покажеш
Дивні химери спотворених лиць.

Приспів


Рекламне оголошення