Останнiй подарунок

Не забувай того, що було – нехай, навіть, вік мине.
Як можеш ти залишити то, що було між нами.
Згадуй хоч іноді, цій долі злій на зло.
Якщо писатимеш листа, розкажи між рядками.

Як згадуєш про мене, як торкаєшся губами
До моїх щік неголених, щонайменше тиждень.
Пробач, що був сліпим, пробач, що йшов я за плітками,
За злими тими язиками, що привели до тиші.

Іншим разом
Уже заражений сказом,
навіки виснажений екстазом,
Який ковтав раз за разом...
Отруєний газом
Із невеликим сарказмом
Сприймаю чергову поразку,
Як дитячу ту казку...

Та тільки не сьогодні, ти чудово виглядаєш.
Та у твоїй весільній сукні є маленька підказка –
Що ти виходиш заміж зараз, що виходу не маєш.
Та поки час ще є. Є...

Білих лілій цвіт, декілька божевільних літ.
У пам’яті глибокий слід, майбутнє знаю наперід
Непередбачуваний світ, дітей щасливих та сиріт.
Від дверей до воріт, на перегін, переліт.

Дорога зі школи додому, почуття, розмова
Про кохання сильне наше згадую знову і знову.
Лілії в руках я несу невипадково.
Улюблене твоє, те диво біло-кольорове.

Приспів:
Це мій останній подарунок, на весілля, на твоє.
Нехай у серці у твоїм, він топить кригу.
Тебе я втратив назавжди, остання літня ніч мине,
А завтра осінь заплете нову інтригу.

Я пам’ятаю, ще учора коси заплітав твої.
Поцілунки та слів безмежні коридори.
У під’їзді на гітарі, перебори та бої.
Пісні мої, лише для тебе, для одної.

Що зі мною – не зрозумію, не збагну.
Та квітку білу ту, я уві сні побачив.
Кортеж весільний так швидко тане вдалину.
Ти посміхаєшся, та знаю я в душі ти плачеш.

Я шукав в лісах, я шукав в річках.
Білі лілії в руках, сльози на очах.
З берега в небо зірвався білий птах.
Це мабуть знак, що відлітаєш ти надовго.

Все скінчилося, і ні до чого тут розмови,
Відчуття різкого болю, зради та втоми.
Через годину-другу я понесу до твого двору
Твої улюблені ті квіти, королеви флори.

Візьми до рук своїх гарячих, те дике біле диво
Наче злива, хай мене топить твій теплий погляд.
Так хочу вночі вкрасти твої чорні очі,
Так просто вкрасти, я не питатиму – ти хочеш.

Усі знайомі, всі гості й подружки твої
Як хижаки, мою фігуру очами сверлять,
Тріпає нерви стервам краса із лілій на столі,
Я їх приніс тобі – і не даремно...

Приспів

А завтра, осінь заплете...
А завтра, осінь заплете...
А завтра, осінь заплете нову інтригу.

А завтра, осінь заплете...
А завтра, осінь заплете...
А завтра, осінь заплете нову інтригу...


Рекламне оголошення