Скафандр і метелик

Давай вшануємо мовчання хвилиною жертви,
Давай залишимось одне одному такими ж мертвими.
А на губах минуле невиплакане терпне...
Давай востаннє побудемо відвертими...

І, здавалося б, ніяких метеликів у шлунку,
Мій голос у твоєму скафандрі не звучатиме лунко,
Але
Я не зможу, я не схочу залишатися за лаштунками...
А пам’ятаєш, ми колись були
Контрапунктом?..

Усе, що лишилось по нас, – маленькі кошлаті тіні.
Крізь твоє забрало не проходило моє проміння.
Час біжить, із собою взявши дві нотні лінії...
І мовчить докірливо годинник настінний...


Рекламне оголошення