Лелека

Кружляв лелека білий над селом,
Бо він гніздиться тільки там, де люди.
Домівку, що була його гніздом,
Шукав він довго з висоти, повсюди.

Сплюндрована, обпалена земля.
Чорніють хат, покинутих, зіниці.
Осиротілі ріки і поля
Побачила осиротіла птиця.

Серед цієї страшної німоти
Бринів вгорі несамовитий клекіт!
Де спалені дерева, мов хрести,
Гукав сім’ю, покинутий лелека.

Згорьований, самотній, білий птах
Присів на дах, щоби почистить пір’я...
Дідусь старенький з патичком в руках
Дивився мовчки на своє подвір’я...

Зневірившись в далекій чужині,
Забувши про смертельну небезпеку,
Хоча б померти на своїй землі
Летять додому люди, мов лелеки...


Рекламне оголошення