Козак нерозумний

Нащо мені женитися, нащо мені братись?
Будуть з мене молодого козаки сміятись!
Оженився, – вони скажуть, – голодний і голий,
Занапастив нерозумний молодую волю!

А буду красуватись я в голубім жупані
На конику молодому поміж козаками,
Найду собі чорнобривку в степу при долині –
Високую могилоньку на тій Україні!

На весілля товариство вийде погуляти,
Та винесе самопали, викотить гармату.
Як положать отамана в новій хаті спати –
Заголосить, як та мати, голосна гармата!
Гукатиме, кричатиме не одну годину,
І рознесе тую славу по всій Україні!


Рекламне оголошення