Слава

Той блукає за морями, світ переходжає,
Долі-доленьки шукає – немає, немає...

Мов умерла, а той рветься з усієї сили
За долею... от-от догнав – і бебех в могилу!

А в іншого сіромахи ні хати, ні поля,
Тільки торба, а з торбини виглядає доля!

Такая-то доля тая, хоч і не шукайте:
Кого схоче – сама знайде, у колисці найде!

А ти, задрипанко, шинкарко, перекупка п’яна,
Де ти в ката забарилася з своїми лучами?
Горнись лишень до мене, та витнемо з лиха,
Гарнесенько обіймемось, та любо, та тихо!

Пожартуєм, чмокнемося, та й поберемося,
Моя крале мальованая, бо я таки й досі
За тобою чимчикую, ти хоча й пишалась,
І з п’яними кесарями по шинках хилялась!

А мені про те байдуже, мені, моя, доле,
Дай до тебе подивитись, дай і пригорнутись!
Під крилом твоїм любенько в холодку заснути...


Рекламне оголошення