У ріднім саді буду маком я цвісти

І.
– Скажіть мені, мамо, чом небо криваве,
Як сонечко рано встає,
Чом довго так татка немає із нами?..
Тривожиться серце моє.

– На Сході війна, моя люба дитино,
Людська проливається кров –
Того й таке небо... А татко – приїде,
Як тільки здолає там зло.

Приспів:
– О, Україно, рідна матінко, не плач,
Бо у твоїх очах відбився захід сонця...
А у моїх палає Схід... Прошу, пробач,
Якщо зупиняться удари мого серця.
Прости, кохана і кровиночко, прости,
Якщо не вернуся живим із того бою.
У ріднім саді буду маком я цвісти...
Боровся, рідні, я за вашу світлу долю.

ІІ.
– Дивіться, матусю, як зелено в саді,
Схід сонця цілує росу...
Шкода, що наш татко не бачить насправді
Усю цю предивну красу.

– Він бачить, дитинко, і чує, і знає
Бо сам є частина її:
Он, бач, із трави маків цвіт виглядає,
Всміхнувшись тобі і мені.

Приспів


Рекламне оголошення