Смертельна любов

Замовкло все і падав дощ,
І сонце в небі зовсім не світилось,
Бо на землі у тихій самоті
Розбите серце в хлопця зупинилось...

Кохав одну, кохав її єдину
І лиш її до серця пригортав.
Та що його кохання невзаємне –
Він довгий час цього, на жаль, не знав.

Для нього інші мов не існували,
Лише вона у серденьку була.
Та в один час він здалеку побачив,
Як з іншим вона вулицею йшла...

Вони ішли і ніжно цілувались,
А серце в нього рвалось із грудей,
І руки їх в обіймах заплітались,
А в нього сльози падали з очей...

Вони пішли, а він стояв і плакав,
А серце мов не билось і мовчить.
Не знав як далі у жорстокім світі
Він мав хоч день, хоч мить одну прожить...

Вона з усмішкою верталася додому,
Та очі враз зробилися сумні –
Перед дверима був її коханий,
Лежав він мертвий в тихій самоті...


Рекламне оголошення