Дислокація

Заблукав у темнім лісі я.
Та й не знав куди мені піти.
Налякався лісу не на жарт.
А потім раптом я все зрозумів.

Є тепер лиш Ви у мене,
Ясні зорі, темний ліс,
Тут усе таке знайомо,
Я здається тут і ріс!

Заблукав у чистім полі я.
Та й не знав куди мені піти.
Я хотів сховатись від дощу.
Та коли він почався я не зміг.

Є тепер лиш ти у мене,
В чистім полі теплий дощ,
Давай обнімемось підемо,
Туди, куди захо-че-мо!

У студену зимню пору,
Я піду горі, угору.
Буду тагде там блукати,
Таких самих позерати.

Заблукав в великім місті я.
Та й не знав куди мені піти.
Я вже думав, шо я одинак.
Та поки не зустрів таких самих.

Є тепер лиш Ви у мене,
Є тепер лиш я у Вас,
Тьотя Света, дядя Коля,
Дядя Вова, дядя Стас!

Ясні зорі, темний ліс,
Я здається тут і ріс! (2 рядки – 2)


Рекламне оголошення