Сміялось сонце

Сміялось сонце в квітах мого неба.
Пишніли квіти серед теплих днів.
Вдягатись небу в хмари вже не треба,
Липі треба, щоб усюди сміх дзвенів.

Приспів:
Сміялась я – і день сміявсь зі мною.
Провісник ранку руки грів весні.
Тоді щасливою була з тобою,
Хоча, на жаль, наснилось все мені. (весь куплет – 2)

Душа моя давно зимою скута.
Її врятує лиш одна покута.
Тепло її врятуєш тільки ти.
Тепло її врятуєш тільки ти.

Торкнешся враз струни душі рукою.
Спокутуєш гріхи її любов’ю,
Міцніш якої більше не знайти.
Міцніш якої більше не знайти.


Рекламне оголошення