Поверніть мені життя

Якщо я більше не вірю у те, що вперто колись,
Зривало дах результатом, ну, а тепер тільки тягне униз,
Якщо я більше не слухаю слів "ей, посміхнись",
І якщо тексти прибиті мінором і смаком сліз.
А що як більше ні в чому я не шукаю запал,
А що як в темряві чорній мене чекає фінал,
І що тоді, як стане ясно, що таки це кінець,
Коли я мрію присплю і моє зупиниться серце.
Якщо забуду про той час, коли постійно я жив
Лиш однією думкою, яку так довго носив,
Якщо я стільки сил потратив і усе це без сенсу,
Вся есенція поезії моя в декадансі.
Заміси дивні в голові, завіси димні душі,
Колишні радощі й записки на обдертій стіні,
І якщо люди глухі, тоді ти не допоможеш,
Можливо, музика зможе відкрити погляді схожі.

Приспів:
Я розриваюсь між собою, розриваюся на два,
Коли дивлюсь у дзеркало, то я там бачу двійника,
Війна з самим собою, безперервний бій щодня,
Мені потрібна допомога, поверніть мені життя. (весь куплет – 2)

І все ж прекрасне таке, and it’s a "wonderful world",
І так чудово коли серце б’є мажорний акорд,
Не дочекавшись антракту тікаю, мені не цікаво,
Першу дію покину, не додивившись вистави.
Бо не хочу більше грати серед цих диких правил,
Мою душу розриває, ділюся від цього навпіл,
Почуття всі за копійку, муза вмерла, мовчіть,
Ласкаво просимо в реальний, цинічний і пошлий світ.
Відчепіть сотню вагонів, спаліть усе у вогні,
Спали усе у собі та йди вперед, тільки ти,
Хто зірве старі нитки, хто знищить ці сторінки,
Давай! Зривай голос і спробуй від них втекти.
Лети! Переверни! Цей світ. Знайди його в собі,
Твоє життя мовчить. Давай кричи, не спи,
Адреналін в крові, ти їм ніколи не вір,
Пульс двісті тисяч ударів – інфаркт серед віршів.

Приспів

Коридори довгі, темні, межа, палата і біль,
Невдовзі це все закінчиться, не тікай, тут постій,
Зачекай, відкрий же очі, влаштуємо тет-а-тет,
Знаю – хочеш, не врятує кнопка магічна "Reset".
Тому, що все вже прогоріло, лишився один лиш дим,
Лишився лиш я один, здається, таки не встиг,
Рятуйте, ставте мости, я чую дитячий сміх,
Реальність гасне щосекунди, втримати її не зміг.
Біле світло засліплює очі, в мозку думки кровоточать,
Різко реальність міняє обриси свої на фоні
Образів, спогадів, всіх розмов телефонних,
Кров зупиняє свій рух, втрачає силу мій подих.
Дефібрилятор у дії, зупинка серця, пульс нуль,
Відлунням крики далекі, здається, я вже заснув,
Та так не хочеться легко своє життя віддавати,
Мені потрібна допомога, дайте руку, хочу встати.

Приспів


Рекламне оголошення