Дітям прогресу

Гострими буквами шматую тендітні серця,
Влізаю в мозок паразитом, викликаючи страх,
Транзитом через пекло, через небеса,
Крізь світло й темряву, несу рядки, що написав.
Нема підстав повірити хоча б на грам,
Що не дарма в кімнатах світло в себе вимикав,
І замикався, зникаючи віршами в такт,
Аби була можливість у серцях залишити знак,
Комусь дивак, комусь дивно, що живу я так,
Що півжиття мого змальовано в затертих листках,
Хоч переставити пріоритети обіцяв,
Паритету досягнути не вдалося ніяк.
Між двома сторонами свого власного "я",
Між нормальним та придурком, що сидить у піснях,
Соціопат, що у віршах своїх змальовує жах,
Який і сам не знає, де тут правда, а де жарт.

Ну, якщо брати по факту – не вигравав жодних батлів,
Я не проходив насправді у відбірковому раунді,
Занадто правди багато, яку нелегко сприйняти,
В результаті її просто заплює сірий натовп.
Їм потрібно більше сексу, насилля, агресії,
І діти прогресу, що скотилися в регресію,
В мозку процеси розростаючих абсцесів,
Немає місця для любові у дохлому серці.
Ліміти стерті, правдою плююся в обличчя,
Кожен третій з вас – кретин, який же я не ввічливий
З пересічним слухачем у цих розмовах музичних,
Та для мене це не є таким чимось критичним.
Систематично намагаюся піднятися з дна,
Десять замків на мене вішають, навіюють страх,
Щоб перестав, щоб згас, аби зникнув назавжди,
Щоб не горіли від сорому мікрофони в кімнаті.

Я знаю, звичайно, що не здивую нікого
Напівфальшим вокалом, або зримованим словом,
У синтетичну епоху розпочинаєм все знову,
Моя мета – попасти в серце, залізти тобі у голову,
Переворот здійснити на емоційному рівні,
У підсвідомість залізти і там сидіти постійно,
Божевільні думки народжувати у раз,
Вчасно запустити в систему ці метастази.
І я впевнений, що ти впізнаєш себе тут,
Ти один серед тих, що тікали, ти той, хто забув всі маршрути,
І дорогу назад обліпив чорний іній,
Як впізнаєш себе, то згадай, як помирала на руках твоя мрія.
Хто з вас болю не знав, той сюди не потрапить,
Хто над небом літав, той живий і не знає ніяких він правил,
Вимальовуй собі ще не зіграні ролі,
В місті без кольорів опиняються ті, хто не знають любові.


Рекламне оголошення