Стоїт верба над водою, припала росою

Стоїт верба над водою, припала росою,
Фалила си дівчинонька і свойов красою.
Ни диви си, лиґінику, що краса леліє,
Озми дівку до роботи, де си краса діє?
Озми дівку до роботи, най дівка поробит,
Де ж тота си краса діє, шо переди водит?
Богацкая дівчиночка та перефалена,
В зимі платє ни попере, бо вода студена.
Не попере, не попере і не потачєї,
Лишень сидит коло вікна та шитєчко шиє.

Примітки:
Записано у с. Орелець Снятинського району Івано-Франківської області.
Джерело:
Коломийки. Том 3 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1907. – 253 с.

Рекламне оголошення