Сеї ночі в опівночі, в четвертій годині

Сеї ночі в опівночі, в четвертій годині,
Простирала дівчиночка ленок при долині.
Простирала дівчиночка дрібні колопеньки,
Прийди, прийди, леґінику, нема дома неньки.
Та як прийдеш уже д хаті, зашелести в мачок,
Як ни буде ненька дома, я покладу значок.
Та як буде сіно, сіно, йди до хати сьміло,
А як буде та солома, тогди неня дома.
Ой прийшов він під віконце та заковтав раз, раз:
Бій ся Бога, неня дома, ни ковтай другий раз.
Та що твоїй старій бабі до мого ковтаня?
Твоя баба добре знає, треба закоханя.

Примітки:
Записано у с. Кобаки Косівського району Івано-Франківської області.
Джерело:
Коломийки. Том 3 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1907. – 253 с.

Рекламне оголошення