Ой, дівчино, дівчинонько, коруно, коруно

Ой, дівчино, дівчинонько, коруно, коруно,
Чікав би-м ті штири роки, та коби не дурно.
Та не дурно, леґінику, не дурно, не дурно,
А єк відиш межи люди, поводи розумно.
Бо єк будиш, мій милейкий, та й лайдакувати,
Хоть би-м рада за ті піти, та не даст мні мати.

Примітки:
Записано у с. Нижня Лукавиця Стрийського району Львівської області.
Джерело:
Коломийки. Том 3 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1907. – 253 с.

Рекламне оголошення