Ой попід гай зелененький, попід сухе тернє

Ой попід гай зелененький1), попід сухе тернє,
Кусав оріх мій миленький2), мені давав зернє.
Ой чи тоє зерне з’їсти3), чи єго сховати,
Чи тя, милий4), ще любити, чи тя5) занехати?

Примітки:
1. Записано у с. Осташівці Зборівського району Тернопільської області.
2. Варіанти: Тустань: 1) Попід тоту ліщиноньку. 2) Кусав любко орішеньки. 3) Ой чи тото зерно їсти. 4) Любку. 5) Вже.
Джерело:
Коломийки. Том 3 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1907. – 253 с.

Рекламне оголошення