Шумє верби коло греблі, до дівчини чути

Шумє верби коло греблі, до дівчини чути,
Віддавай си, дівчиночко, бо вже не возьму ті.
Віддавай си, дівчиночко, будеш мені сваха,
Най не кажи твоя мама, що я гайдамаха.
Я нікого та й не убив, та й не розбиваю,
До дівчини зпізна ходжу, бо я ї кохаю.
До дівчини спізна ходжу, с пізної вичєрі,
Захлюпаю в кватиречку: втвори, теще, двері.
Втвори, кажу, теще двері, най води напю си,
Чи хороше дівчє маєш, та най подивю си.
Не пив же я тої води, лишень нахєлив си,
Сподобав я тото дівчє, лишень подивив си.

Примітки:
Записано у с. Кобаки Косівського району Івано-Франківської області.
Джерело:
Коломийки. Том 2 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1906. – 317 с.

Рекламне оголошення