Ой, вівчирю, золочирю, покинь вівці пасти

Ой, вівчирю, золочирю, покинь вівці пасти,
Ни покину, хоть загину, бо навчив си красти.
Ой, вівчирю, золочирю, покинь ти єгниці,
Та будут тебе любити файні молодиці.
Ой украв я два барани, а трету єгницу,
Подивю си назад себе, робют шибеницу.

Примітки:
Записано у с. Підзахаричі Путильського району Чернівецької області.
Джерело:
Коломийки. Том 2 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1906. – 317 с.

Рекламне оголошення