Тисни мороз, вітир віє, крутит завируха

Тисни мороз, вітир віє, крутит завируха,
Сидит мужик на припічку і нащюрив уха.
Вікна снігом застилились, хоч їдь і санками,
Діти сидят коло него та дзвонют зубами.
А тато їх тішит: тихо, прийди заполога,
Як лише ся наміркує рада повітова.
Аж тут раптом грим під вікна, штафета наспіла,
Прийшла пятка на все сило і соли два кіля.

Примітки:
Записано у с. Устя Снятинського району Івано-Франківської області.
Джерело:
Коломийки. Том 2 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1906. – 317 с.

Рекламне оголошення