Коли-смо ся не пібрали, то покумаймо ся

Коли-смо ся1) не пібрали, то покумаймо ся,
Най не буде2) серцю жалю, що любили-смо ся3).
Коли-смо ся не пібрали, будьмо си кумами,
Най не буде серцю жалю, що-смо ся кохали.

Примітки:
1. Записано у с. Біла Тернопільського району Тернопільської області.
2. Варіанти: Дусанів: 1) Як є-смо сі. 2) Щоб не було. – Хотінь: 3) Кохалисмо ся. В обох варіантах є лише перший куплет.
3. Пор. Гол. II, ст. 255, ч. 44.
Джерело:
Коломийки. Том 2 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1906. – 317 с.

Рекламне оголошення