Ой у саді садовина солотка та й винна

Ой1) у саді2) садовина солотка та й винна,
Загадала в саду спати молода дівчина.
Загадала в саду спати межи яблінками,
Шоби всю ніч розмовляла та й іс парупками.
Йшла невістка та й із міста та й віддула гупки:
Не дай, мати, в саду спати, бо прийдут парупки.
Бодай же ти, невістице, хиріла, боліла,
Шо ти мої старі ненці всю правду повіла.
Бодай же ти, невістице, сім рік не сконала,
Шо ти мої матіночці всю правду сказала.

Примітки:
1. Записано у смт. Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області.
2. Пор. Гол. II, ст. 369, ч. 648. – Купчанко, ст. 470-471, ч. 174. – Кол. ст. 54, ч. 233. – Врабель, ст. 136, ч. 440-441.
Джерело:
Коломийки. Том 2 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1906. – 317 с.

Рекламне оголошення