Ой, ковалю, ковалику, піткуй ми пітківки

Ой, ковалю, ковалику, піткуй ми пітківки,
Бо я тепер зачинаю ходити до дівки.
Ой, ковалю, ковалику, піткуй коня остро,
Ой най сєду та й поїду до дівчини просто.
А я сєду на коника, гоя, коню гоя,
Де ворота отворені, там дівчина моя.

Примітки:
Записано у с. Скобичівка Богородчанського району Івано-Франківської області.
Джерело:
Коломийки. Том 2 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1906. – 317 с.

Рекламне оголошення