Ой, ковалю, ковалику, підкуй коня остро

Ой, ковалю, ковалику1), підкуй коня остро,
А я сяду2) та й3) поїду до дівчини просто.

Примітки:
1. Записано у с. Волиця Жовківського району Львівської області, с. Хотінь Калуського району Івано-Франківської області.
2. Варіанти: Дусанів: 1) Коваленьку. 2) Бо я сєду. – Батятичі: 1) Ковалейку. 2) Як усяду. 3) То.
Джерело:
Коломийки. Том 2 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1906. – 317 с.

Рекламне оголошення