Ой дождж іде, роса паде, моє сіно в поли

Ой дождж іде, роса паде, моє сіно в поли,
Не піду го громадити, бо мі в ноги коли.
Ой ти, любцьо, громадила, я метав копиці,
Я пізнавав твої сліда аж коло керниці.
Ой ти, любцьо, громадила, мені було видко,
Я на тебе накивував: громадь, любцьо, швидко.
Ой громаджу, та й громаджу, добру раду раджу:
Ой ти, любцьо, мечи стіжки, зварю ти періжки.

Примітки:
Записано у с. Волосів Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Джерело:
Коломийки. Том 2 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1906. – 317 с.

Рекламне оголошення