Бодай-єс сі, любку, скапав, як лоєва сьвічка

Бодай-єс сі, любку, скапав, як лоєва сьвічка,
То ми не раз пропадала через тебе нічка.
Бодай-єс сі, любку, скапав, як чиста й олива,
То ми не раз пропадала через тебе днина.
То ми не раз пропадала, не одна пропала,
Бодай за тє голомшивий була біда знала.

Примітки:
Записано у с. Гвізд Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Джерело:
Коломийки. Том 2 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1906. – 317 с.

Рекламне оголошення