Коби мені не вороги та й не вороженьки

Коби мені не вороги та й не вороженьки,
Ми би собі постояли близько дороженьки.
Ми би собі постояли та й поговорили,
Ой бо нам сі з тої туги кучари повили.
Повили сі кучарики, повили, повили,
Бо ми тото в свої мамки легонько робили.

Примітки:
1. Записано у с. Гвізд Надвірнянського району Івано-Франківської області.
2. Пор. Гол. IV, ст. 444, ч. 3. – Сал ст. 74, ч. 47-48.
Джерело:
Коломийки. Том 2 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1906. – 317 с.

Рекламне оголошення