Лишила-с мя, мамцю моя, лишила, лишила

Лишила-с мя, мамцю моя, лишила, лишила,
Ой коби ся сиротойці земля розступила.
Би ся земля розступила, би-м під ню пропала,
То я бідна сирітойка на біду-м зістала.
Ой не маю свого вітця, не маю матери,
Та хто ж мене сирітойку із людьом приверне?

Примітки:
Записано у с. Боберка Турківського району Львівської області.
Джерело:
Коломийки. Том 2 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1906. – 317 с.

Рекламне оголошення