А я хожу понад беріг, тєженько здихаю

А я хожу понад беріг, тєженько здихаю,
Бідна ж моя головочко, шо долі ни маю.
Журила си мати мною, єк риба водою,
Але мати уже в гробі, а я сиротою.
А никому так ни гірко, єк тоті сироті,
Силу свою виробила на чужі роботі.

Примітки:
Записано у с. Підзахаричі Путильського району Чернівецької області.
Джерело:
Коломийки. Том 2 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1906. – 317 с.

Рекламне оголошення