Ой, зазуле, зазуленько, ти, зазуле сива

Ой, зазуле, зазуленько, ти, зазуле сива,
Лиш ти єдна, а я друга в Бога нещаслива.
Ой, зазуле, зазуленько, зазуле сивенька,
Лиш ти єдна, а я друга на сьвіті бідненька.
Ой, зазуле, зазуленько, пожич мені чубка,
Най полечу, защебечу коло свого любка.
Ой, зазуле, зазуленько, пожич мені крила,
Най полечу, защебечу там, де моя мила.
Ой, зазуле, зазуленько, пожич мені ніжок,
Най полечу до милого, заки-м не впав сніжок.

Примітки:
1. Записано у с. Тустань Галицького району Івано-Франківської області.
2. До пятої строфи пор. Гол. II, ст. 315, ч. 380. – Сал. ст. 14, ч. 77, 2. – Мат. V, ст. 121, ч. 63.
Джерело:
Коломийки. Том 2 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1906. – 317 с.

Рекламне оголошення